top of page

Вихователь- методист Магоня Тамара Миколаївна

 Методична робота в сучасному дошкільному закладі – це цілісна система взаємопов’язаних заходів, яка ґрунтується на досягненнях психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду і спрямована на підвищення фахової майстерності педагогів, на розвиток творчого потенціалу кожного педагога, педагогічного колективу з метою підвищення ефективності освітнього процесу. Пріоритетними напрямками вихователя-методиста в роботі з педагогами є використання та впровадження активних форм методичної роботи в системі післядипломної педагогічної освіти; інноваційних технологій, нових форми діяльності дошкільного закладу в умовах модернізації дошкільної освіти; використання інформаційно - комп'ютерних технологій в практиці роботи дошкільного закладу.

Щодо діяльності Національної дитячої гарячої лінії

Хлопчики і дівчатка : такі схожі , але такі різні.

 

Діти . Як часто здається , що підростаюче покоління - якийсь єдиний , хоча і складається з індивідуальностей , потік зі своїми законами розвитку . Незалежно від статі дитина проходить одні й ті ж етапи фізіологічного і психологічного дорослішання. Але насправді все не так просто , адже дівчатка та хлопчики - це два абсолютно різних , неповторних мири...

 

Стан здоров'я.

Вчені давно намагаються з'ясувати , хто ж - хлопчики чи дівчатка - хворіють частіше. Але відповідь на це питання до цих пір не знайдений , хоча багато дослідження свідчать , що хлопчики , незважаючи на кращий фізичний розвиток , все ж гірше , ніж дівчата , переносять самі банальні дитячі захворювання . До речі , від тих же дитячих кольок юні лицарі страждають набагато сильніше своїх ровесниць - кишкові спазми протікають у них довше і інтенсивніше. Зрозуміло, що зараз впоратися з подібною ситуацією досить просто , - можна давати малюкові натуральні лікарські засоби, що поліпшують травлення. Приміром , полегшує протікання кольок або зовсім запобігає їх появі напій Плантекс , дія якого заснована на екстракті плодів і ефірному маслі фенхеля.

 

Як би то не було , лікарі сходяться на думці , що стан здоров'я дитини насамперед залежить не від його статевої приналежності , а від його спадкової схильності до тих чи інших захворювань , наявності вроджених патологій і , звичайно, від того , як уважно стежать за його самопочуттям батьки.

 

Фізичний і психічний розвиток.

Вчені виявили , що область мозку, що відповідає за просторове сприйняття , набагато швидше розвивається у хлопчиків. Саме цим пояснюється той факт , що дівчатка починають ходити пізніше своїх однолітків чоловічої статі на 1-2 місяці. А ось , наприклад , в області мозку , пов'язаної з мовним процесом , у дівчаток набагато більше нервових закінчень , ніж у хлопчиків. Тому малятка на кілька місяців раніше починають говорити , використовувати при спілкуванні словосполучення і довгі , складні пропозиції .

 

У дівчаток більшою мірою виражена тактильна чутливість. Тому вони так прив'язуються до м'яких іграшок , а також гостріше реагують на біль. Хоча причина останнього пов'язана і з рівнем больового порога , і тим , в яких умовах виховується дитина. Як правило , хлопчикові з малолітства навіюється , що він повинен бути сильним і не плакати , навіть коли йому боляче. З дівчатками все інакше , тому вони ростуть більш ніжними , крихкими і ранимими . Саме те , що навіюється дитині , в чому впливає на його сприйняття болю. Найчастіше батьки стикаються з тим , що хлопчисько , побившись , розбив собі чоло або коліно , наполегливо твердить , що йому зовсім не боляче і пити знеболюючі ліки він не буде. Звичайно , мамам і татам варто пам'ятати , що в подібному випадку краще переконати сина прийняти допомогу , дати йому, наприклад , Нурофен для Дітей , який швидко знімає біль різного походження. Адже незважаючи на те , що хлопчик поводиться вкрай мужньо (і це дуже похвально ) , необхідно розвивати в дитині логіку , почуття міри і виправданості жертви. З дівчатками , на щастя , подібні ситуації виникають вкрай рідко.

 

Відносно стресостійкості різниця між статями також явно видна. У напружених і , що найголовніше , короткочасних , гострих ситуаціях маленькі чоловіки вчаться набагато краще , швидше справляються із завданнями , активно приймають рішення. А дівчатка спокійніше переносять довготривалий стрес, пов'язаний , наприклад , з тривалим конфліктом між батьками або необхідністю тривалий час відвідувати лікаря , вчитися в класі , який не подобається.

 Взагалі , мозок дівчаток розвивається набагато швидше. Якщо календарні ровесники протилежної статі йдуть до школи , біологічний вік хлопчика на цілий рік відстає від юної леді. Тому фахівці досі сперечаються , як краще вчити дітей - окремо хлопчиків і дівчаток або в змішаних класах . Так чи інакше , два різних, часом прямо протилежних світу - хлопчики і дівчатка - не можуть прожити без обопільного спілкування. І рано чи пізно їх неповторність стає відправною точкою для початку дивовижних , різногранних взаємин.

 

 

Малюємо пальчиками 

 

НАВІЩО МАЛЮВАТИ пальчиками.

• Малювання пальчиками розвиває уяву , творчі та художні здібності , довільності (уміння грати за правилами й виконувати інструкції) , художній смак .

• Дитина починає більш глибоко відчувати кольори та їх відтінки.

• Малювання пальчиками тренує дрібну моторику рук , що не тільки готує кисть руки до малювання за допомогою усіляких предметів і письма, а й благотворно позначається на розвитку відділу мозку , що відповідає за мислення і мова .

Дозвольте маляті малювати обома руками , щоб активно тренувати обидві півкулі мозку.

Звичайно , зверніть увагу на настрій крихти - не пропонуйте займатися малюванням пальчиками , якщо він цього не хоче. Прикладіть всі зусилля , щоб малювання пальчиками доставляло дитині радість , хваліть його й захоплюватися роботами . Тоді малювання пальчиками стане не просто захоплюючим заняттям , раскрепощающим творчі здібності , але і відмінною терапією для розслаблення і нейтралізації негативних думок.

ПРАВИЛА МАЛЮВАННЯ пальчиками.

 1 . Дитина опускає кінчик пальчика у фарбу .

Слідкуйте , щоб малюк поверхнево опускав пальчик в баночку з фарбою.

2 . Покажіть дитині , як ставити на аркуші паперу пальчиком точки , малювати мазки , проводити лінії.

При необхідності візьміть руку дитини в свою і намалюйте кілька точок .

3 . При зміні кольору пальчик промиваємо в мисочці з водою і витираємо ганчірочкою.

Не забудьте дитині одягнути фартух !

Якими фарбами МАЛЮВАТИ .

• Спеціальними пальчиковими фарбами (легко змиваються )

• Розвести гуаш маленькою кількістю води , додавши до неї кілька крапель миючого засобу для миття посуду або крохмаль

Більш складний рецепт - зварити густий кисіль з 1,5 ст. ложки крохмалю і склянки води , остудити , розділити на кілька частин. У кожну порцію додати харчовий барвник різних кольорів. Безпечні і недорогі пальчикові фарби готові.

 

ЩО МАЛЮВАТИ .

Головне правило: від простого до складного.

1 . Для початку можна запропонувати дитині малювати пальчиком на підносі з манкою , сіллю або річковим піском.

2 . Малювати точки .

3 . Прикрашати точками заздалегідь намальовані предмети

( мухомор , соняшник , божу корівку , малювати яблука на яблуні , кружечку на плаття і т.д.)

4 . Доповнювати сюжетні картинки ( малювати падаючий сніг або дощ , горошок для півника , зернятка для курчат і т.д.).

 

     УСПІХІВ ВАМ !

 

Організація  ігрової  діяльності дітей дошкільного віку

 

Організована ігрова діяльність дошкільників посідає особливе місце у системі організованих освітніх впливів, оскільки власне ігрова діяльність є провідною  упродовж усього дошкільного віку. В межах саме ігрової діяльності відбуваються найважливіші зміни у дитячій психіці: виникають  визначальні для успішного розвитку новоутворення, максимально виявляються психічні властивості й процеси, розвиваються ключові риси характеру,  започатковуються базові особистісні якості,   відбувається становлення образу «Я».  Ігрова діяльність дошкільників є основою виникнення інших специфічних видів дитячої діяльності, які пізніше відокремлюються від гри і набувають самостійного виявлення, значення, наприклад,  праця, учіння, художня творчість.

Організована ігрова діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі передує розгортанню самостійних ігор. Вона, як й інші види організованої діяльності,  частіше ініціюється та скеровується педагогом, проте може виникати із самостійної гри, якщо потребує втручання і прямого керівництва та участі самого вихователя через брак у досвіді дітей навичок самоорганізації, планування ігрових дій, знань правил гри, способів урегулювання конфліктів або подальшого розгортання сюжету тощо. Завдяки керівній ролі педагога, поданим зразкам ігрових дій та налагодження партнерських відносин з усіма учасниками гри, поступово формується той ігровий досвід і арсенал засобів його застосування, які згодом  дозволять дітям грати автономно, керуючись власними бажаннями, ініціативами, внутрішніми спонуканнями, симпатіями, творчими задумами, прийомами соціальної взаємодії з однолітками та ін.

Організовуючи певну гру, відповідно до спланованої мети і порядку її проведення вихователь піклується про створення та оснащення ігрового простору, з урахуванням віку дітей, їхніх інтересів, ігрових уподобань добирає прийоми залучення і збору на гру, зацікавлення нею, пояснення ходу, правил гри та дій учасників, розподілу ролей та ігрової атрибутики, спрямування і корекції ігрових дій вихованців та їхніх стосунків у процесі гри, підведення її підсумків та оцінювання індивідуальних досягнень в ігрових результатах, позитивних чи негативних проявів у поведінці, взаєминах дітей. Організоване проведення будь-якої гри вимагає ретельної попередньої, підготовчої освітньої роботи з метою створення необхідного і достатнього запасу уявлень про світ природи, культури, людей і  власного «я», навичок компетентної поведінки в ньому. За цієї умови діти швидше зрозуміють сутність ігрового змісту та інструкцій педагога, оскільки матимуть внутрішню готовність до виявлення своєї компетентності шляхом гри. Тому у календарних планах освітньої роботи з дітьми різного віку має простежуватися чітка система підготовки до ігрової діяльності як організованої, так і самостійної: спостереження, екскурсії, розглядання творів образотворчого мистецтва, читання художньої літератури, перегляд діафільмів, мультфільмів, кінофільмів, прослуховування аудіо записів, бесіди і розповіді вихователя у повсякденному житті, заняття  різного змістового спрямування, систематична участь дітей в різних організованих вихователем формах роботи і видах діяльності.

В освітньому процесі дошкільного навчального закладу організована ігрова діяльність дітей охоплює різні види ігор. Найбільш придатні й зручні для організованого проведення ігри з правилами (дидактичні, рухливі), адже наявність у них чітких правил регламентує дії дітей і цим визначає керівну функцію педагога. Дидактичні й рухливі ігри мають конкретну мету, що дозволяє інтегрувати ці види ігор у різні форми організованої навчально-пізнавальної, рухової, мовленнєвої, навіть художньої діяльності . Наприклад: вони широко застосовуються у процесі занять  чи індивідуальної роботи з фізичного, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного розвитку, фізкультурних, музичних, літературних свят і розваг, походів та екскурсій, спостережень. Водночас, ними слід насичувати вільний час в періоди прогулянок, ранкових прийомів, вечірні години як окремими формами організованої діяльності дітей чи то в груповому приміщенні, чи то на свіжому повітрі.

Організовані дидактичні та рухливі ігри необхідно узгоджувати з певним етапом навчання дітей: так, рухливі ігри застосовуються на етапі закріплення та автоматизації рухової навички, дидактичні ігри – на етапах поглибленого вивчення матеріалу, закріплення, узагальнення, систематизації знань.

У планах роботи вихователя періодично слід передбачати повторне проведення цих видів ігор, внесення варіативних змін та ускладнень до них стосовно правил, ігрових дій чи рухів, очікуваних результатів, використання посібників та обладнання, кількості учасників та ін.

Творчі ігри (сюжетно-рольові, театралізовані режисерські та драматизації, конструкторсько-будівельні) за визначенням є різновидом вільної, самостійної діяльності дітей, яка здійснюється з дитячої ініціативи і є проявом самостійності, креативності дошкільників. Тут важливо враховувати: творча гра  проходить свій шлях становлення від елементарних маніпуляцій з предметами до  предметно-ігрових   дій  і   далі  –  до   творчої   гри,  в якій  діти самостійно створюють задум, розгортають сюжет, розподіляють і виконують взяті на себе ролі, регулюють ігрові і реальні міжособистісні стосунки, оцінюють досягнуті результати.

Завдання педагога – сприяти своєчасному просуванню творчої гри на цьому шляху. Без організованих прямих і непрямих педагогічних впливів і домірної участі самого дорослого у творчій грі дітей перехід від одного етапу розвитку творчої гри до іншого, вищого, затримується або не відбувається. Особливі труднощі виникають у розвитку змісту творчої гри: якщо педагог не організує проведення творчої гри з дітьми, а пускає таку гру на самоплин, покладаючись тільки на самодіяльність вихованців, то зміст такої гри і рівень  дій дітей у ній не прогресують. Наприклад: навіть у старшому дошкільному віці у сюжетно-рольових іграх діти можуть просто виконувати певні дії з іграшками на відтворення окремих дій людей згідно взятої ролі, як 3-річні малюки, і не вміти відтворити стосунки між дорослими та дітьми, а тим більше – правила суспільної поведінки та суспільні стосунки між людьми. Такі примітивні ігрові прояви не сприяють досягненню розвивального, виховного, навчального ефекту творчої гри.

До неповноцінного розвитку творчої гри може призвести і неправильне, некероване наповнення предметно-ігрового середовища іграшками, атрибутами. Варто враховувати: у групах для дітей раннього і молодшого дошкільного віку має бути широкий асортимент  іграшок і в кількох екземплярах, іграшки для цих дітей – відправна точка творчої гри; для старших дошкільників уже не іграшка зумовлює зміст гри, а, навпаки, творчий задум і зміст гри визначає підбір іграшок. У групах дітей старшого дошкільного віку велика кількість однопланових іграшок недоцільна, адже їх надлишок здатен притупляти ігровий інтерес, обмежує дитячу уяву, винахідливість при використанні предметів-замінників для творчої гри. Ступінь самостійності дітей у творчих іграх залежить від вікових можливостей, обсягу знань дітей про навколишній світ, особистого досвіду комунікації дитини, індивідуальних особливостей характеру, темпів загального розвитку та інших чинників. Ця самостійність формується  поступово, а отже самостійна творча гра не виникає одразу, їй треба навчати:  обирати тему, формувати предметно-ігрове середовище, розвивати сюжет чи план гри, розподіляти ролі чи обов’язки, реалізовувати ігрові образи, знаходити шляхи виходу із конфліктних чи спірних ситуацій тощо.    Тому в освітньому процесі дошкільного закладу виділяється час для організованих творчих ігор у спільному бутті дітей і вихователя, а у календарних планах відбиваються форми і прийоми підготовки дітей до творчих ігор, безпосереднього впливу на їхній зміст і рівень, ступінь і мета особистої участі  педагога в ігровому процесі.

Отже, в організованій ігровій діяльності необхідно забезпечити кожній дитині  активну позицію, стимулювати розвиток її творчих здібностей, формувати стійкий інтерес до пізнання навколишнього світу і себе в ньому, оволодіння різними видами діяльності.

bottom of page